Мета вивчення дисципліни вивчення дисципліни полягає у формуванні фундаментальних знань з теорії та практики соціальної відповідальності і відповідних професійних компетенцій, які забезпечують формування соціально-відповідальної поведінки її суб’єктів (інститутів).

Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у ознайомленні здобувачів з теоретичними положеннями щодо використання сучасних практик взаємодії держави, бізнесу, громадянського суспільства і людини, які б дозволили посилювати взаємну відповідальність усіх суб’єктів суспільного життя, створити умови для стійкого стабільного розвитку держави і суспільства; визначати напрями розвитку соціально відповідальної діяльності людини, держави, інститутів громадянського суспільства, бізнесу; розробляти соціально відповідальні практики для забезпечення конкурентоспроможності, іміджу та бренду бізнес-організації.

Тренінг-курс "Вступ до спеціальності" розроблено для забезпечення адаптації студентів першого курсу спеціальності управління персоналом та економіка праці факультету управління персоналом, соціології та психології до процесу навчання саме у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Програмою передбачено послідовний цільовий виклад основних питань, які допоможуть студентам першого курсу швидко адаптуватися до університетського освітнього простору відповідно до сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу, особливостей освітньої діяльності в КНЕУ імені Вадима Гетьмана

Метою курсу є формування теоретичних і прикладних знань у галузі управління соціально-трудовими конфліктами в організації.

Завдання курсу -  отримання студентами стійких сучасних знань щодо закономірностей і механізмів виникнення і розвитку конфліктів, формування у них навичок самостійно аналізувати конфліктну ситуацію та розробляти науково-практичні рекомендації щодо ефективного управління взаємодією між конфліктуючими сторонами з метою попередження, врегулювання та конструктивного вирішення конфліктів на різних рівнях їх прояву в соціальній дійсності і, перш за все, в системі соціально – трудових відносин, розвиток здібностей до науково-дослідної роботи, а також самостійності та відповідальності в обґрунтуванні та прийнятті рішень з управління конфліктами.

 

Соціально-трудові відносини є найскладнішим для розуміння явищем, оскільки вони – не статична система, вона як продукує мотиви та ціннісні орієнтири, так і ґрунтується на ціннісних домінантах і морально-етичних нормах, котрі є притаманними тому чи іншому суспільству. Вона охоплює практично усі сфери трудової діяльності (оплата праці, зайнятість, умови праці, тощо) та ґрунтується на засадах соціальної відповідальності учасників цих відносин. Сформована на даний час система соціально-трудових відносин у світі не гомогенна, адже варіації видів відносин – від жорсткої регламентації до максимальної лібералізації трудових відносин. Разом з тим, останні роки стали періодом зламу, який змусив суспільство переглянути поведінку пасивного погодження «дії за старими принципами». Тож, соціально-трудові відносини, як динамічна система, в умовах поступу 4 промислової революції, цифровізації, коронокризи вимагає переосмислення й пошуку нових інструментів регулювання. Пов’язано це, перш за все, зі новими реаліями на ринку праці: появою нових видів трудової діяльності, поширенню віддаленої зайнятості, інших гнучких форм роботи, зміною парадигми соціальної безпеки та якості трудових відносин. По-друге, подолання кризових явищ неможливе без інтелектуалізації економіки, а це вимагає нових принципів соціально-трудових відносин, реалізації інноваційного концепту для нової соціоекономічної реальності.

Таким чином, вивчаючи дисципліну, здобувач має можливість дослідити та набути знань, умінь, навичок щодо місії та меж впливу кожного зі суб’єктів інфраструктури СТВ, оцінювання вітчизняного законодавства на відповідність Європейським нормам, формувати суспільний договір та колективні угоди, унормовувати різні форми/види віддаленої роботи з урахуванням нових регламентів та вимог до умов праці, здійснювати медіацію, розробляти програми різноманітності та покращувати  соціально-психологічний клімат в колективі, налагоджувати ефективні комунікації та ін.