Аналіз господарської діяльності – це система способів вивчення за даними обліку, звітності та інших джерел інформації результатів і стану господарської діяльності, з метою здійснення оцінки і контролю виробництва, обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності підприємств, їх підрозділів, об’єднань та формувань.

Мета вивчення дисципліни – виробити у студентів вміння та навики кваліфіковано аналізувати сільськогосподарське виробництво з метою оцінки рівня її ефективності, робити обґрунтовані висновки, застосовувати свої знання в управлінні господарською діяльністю та знаходити шляхи поліпшення роботи аграрних підприємств з різними формами власності.

Завдання вивчення дисципліни – засвоїти зміст і способи використання вихідних для аналізу даних, методику аналітичного опрацювання інформації, організаційні форми проведення аналізу і використання його інформації в управлінні виробництвом.

Аналіз господарської діяльності тісно пов’язаний з іншими дисциплінами, передбаченими навчальним планом. Це такі дисципліни: “Технологічні процеси в галузі”, “Статистика”, “Економіка виробництва і переробки сільськогосподарської продукції”, “Бухгалтерський облік”, “Фінанси” та ін.

"ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА АГРОБІЗНЕСУ"

напрям підготовки 6504 "Економіка підприємств"

спеціалізація  6504/1 „Економіка агропромислових формувань”

            Мета опанування науки в контексті  підготовки фахівців економістів-аграрників

Мета науки – формування у студентів  ґрунтовних теоретичних і методичних знань з економіки підприємств (на прикладі аграрних і переробних підприємств та формувань: продагропідприємств, агропродпідприємств, холдингових компаній агропродовольчого комплексу) та набуття ними практичних навичок розв’язання прикладних  економічних завдань в умовах  динамічного розвитку ринкового середовища.

Завдання науки – забезпечити:

глибоке засвоєння  студентами сутності категорій і понять науки, а також методологічних принципів створення і економічних  засад функціонування підприємств різного юридичного статусу;

оволодіння студентами способами визначення забезпеченості підприємств ресурсами, принципами раціонального їх формування, а також методикою  виміру, оцінки і аналізу ступеня  ефективності використання усіх факторів виробництва;

засвоєння студентами методології і методики визначення і аналізу економічної ефективності виробництва  на всіх  стадіях його організації в підприємствах, та  оволодіння ними економічними важелями формування і підвищення її рівня, забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської  продукції і продовольства за ціною і якістю.

            Компетенції , яких набуде студент після опанування дисципліни

По завершенню  вивчення  дисципліни студент повинен знати:

  • сутність основних категорій, понять і термінів, що  притаманні даній науці;
  • законодавчо-нормативну базу, що  регулює весь спектр суспільно-економічних відносин в АПК України;
  • економічні засади функціонування різних типів аграрних та переробних підприємств і агропромислових формувань, а також характер трансформаційних процесів в організаційній будові АПК;
  • особливості раціонального формування  та фактори  забезпечення ефективного функціонування виробничих ресурсів  агропромислового виробництва;
  • механізм  капіталізації сільського господарства, її наслідки і перспективи та  економічні важелі  переходу на інноваційну  модель  розвитку;
  • теоретико-методологічні і методичні основи ефективності  агропромислового виробництва  та новітні підходи до її  виміру і оцінки, вироблені світовою наукою і практикою;
  • цінову політику в АПК України і сучасні методи управління якістю продукції;
  • регуляторну політику держави щодо економічної підтримки доходів агропромислового виробництва;
  • сучасні моделі розвитку підприємств і заходи та важелі забезпечення їх економічної безпеки.

            Студент повинен вміти 

  • оцінювати стан розвитку економіки аграрних, переробних та агропромислових формувань,  визначати економічний тип їх розвитку і становище на ринку;
  • визначати кінцеві результати діяльності  підприємств агропродовольчого комплексу та АПФ, здійснювати їх   оцінку і аналіз, робити узагальнюючі  висновки з одержаних результатів;
  • розраховувати  собівартість продукції, здійснювати її факторний аналіз, відшуковувати резерви  скорочення  операційних та адміністративних витрат  і витрат на збут;
  • вимірювати досягнутий рівень ефективності використання  виробничих ресурсів (основного і оборотного капіталу, персоналу і земельних ресурсів), аналізувати її  досягнутий рівень і  обґрунтовувати  пропозиції щодо  подальшого  підвищення;
  • оцінювати ефективність використання авансованого і власного  капіталу, визначати доцільність залучення позичкового капіталу, розраховувати платоспроможність підприємства, здійснювати  оцінку її  рівня, обґрунтовувати пропозиції щодо  подальшого  зміцнення економічного стану підприємства;
  • визначити і аналізувати ефективність  діяльності підприємств агропродовольчого комплексу та АПФ за частковими і узагальненими показниками, обґрунтовувати шляхи її подальшого підвищення;
  • використовувати ціну як інструмент оцінки і аналізу ряду  важливих економічних параметрів розвитку підприємства, вміти обґрунтувати  рівень ціни  пропозиції на товари, що  виробляються  АПФ;
  • здійснювати економічну оцінку  новацій за  різними сферами їх  застосування,   обґрунтовувати  пропозиції  щодо  доцільності їх  запровадження;
  • розраховувати додатковий економічний ефект (втрати) від  підвищення (зниження) якості  продукції, вміти  обґрунтовувати шляхи її подальшого поліпшення;
  • обґрунтовувати напрями і важелі підвищення конкурентоспроможності підприємств і  забезпечення їх економічної безпеки;
  • вміти  правильно оцінювати зміни у зовнішньому середовищі діяльності підприємств,  розробляти заходи щодо  найповнішого використання  сприятливого їх впливу і мінімізації  загроз за  несприятливого розвитку ситуації.

            Сфера реалізації набутих знань і вмінь у майбутній професії

            Знання та вміння, набуті при вивченні даної науки, можуть бути використані майбутніми фахівцями – економістами підприємств агропромислового комплексу  для аналізу і оцінки фінансово-економічного стану підприємств, плануванню їх діяльності, розробці заходів, спрямованих на впровадження інноваційної моделі розвитку, обґрунтуванні цінової політики підприємства, виборі ефективніших інвестиційних проектів, відшуковуванні резервів економії операційних витрат і зниження собівартості продукції.

Мета курсу - надати студентам необхідні теоретичні знання щодо особливостей розвитку та функціонування сільських територій як основи проживання та докладання праці сільського населення.

Дисципліна «Інфраструктура ринку інновацій» сформована на основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду, здобутків провідних науковців стосовно проблематики функціонування національних інноваційних систем та окремих складових інноваційної інфраструктури, діяльність яких спрямована на координацію взаємозв’язків між суб’єктами ринку інновацій з метою підвищення ефективності інноваційних процесів.

Важливе значення при управлінні бізнесом мають комунікаційні здатності керівника, уміння працювати в команді, навички презентації своїх думок, навичок ведення перемовин, проведення ділових нарад тощо. Тому компетенції комунікацій та ефективної командної роботи у поєднанні із ефективним лідерством є необхідними компонентами професійного розвитку підприємців. Курс передбачає опанування підходів та методів, необхідних для формування й розвитку лідерського потенціалу підприємців, а також набуття знань та практичних навичок щодо вирішення проблем, генерування й реалізації ідей у підприємницькому середовищі шляхом використання компетенцій у сферах лідерства і комунікацій.

Метою викладання дисципліни “Менеджмент” є: 1) формування навичок застосування системного підходу до управління організацією; 2) опанування навичок розробки й ухвалення управлінських рішень; 3) набуття вмінь формулювання цілей діяльності підрозділів організації; 4) формування навичок організаційного проектування; 5) набуття вмінь структуризації та розподілу завдань між виконавцями та підрозділами; 6) опанування вмінь створення ефективних механізмів координації діяльності виконавців та їх груп; 7) набуття вмінь оцінки діючих та створення ефективних структур управління організацією; 8) формування навичок застосування стилю керівництва, який відповідає вимогам ситуації. Викладання дисципліни реалізує найбільш поширений у світовій практиці процесний підхід, що передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність; основні елементи та етапи; інструменти та механізми їх ефективної реалізації. Завданнями вивчення дисципліни є: - розкриття сутності основних понять і категорій науки управління, функцій управління й процесів ухвалення управлінських рішень; - викладення методики використання базових інструментів управління організаціями; - характеристика впливу різних факторів на ефективність системи управління організацією. Предмет дисципліни охоплює загальні закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління організацією; управлінські відносини.

Метою викладання дисципліни “Менеджмент” є: 1) формування навичок застосування системного підходу до управління організацією; 2) опанування навичок розробки й ухвалення управлінських рішень; 3) набуття вмінь формулювання цілей діяльності підрозділів організації; 4) формування навичок організаційного проектування; 5) набуття вмінь структуризації та розподілу завдань між виконавцями та підрозділами; 6) опанування вмінь створення ефективних механізмів координації діяльності виконавців та їх груп; 7) набуття вмінь оцінки діючих та створення ефективних структур управління організацією; 8) формування навичок застосування стилю керівництва, який відповідає вимогам ситуації. Викладання дисципліни реалізує найбільш поширений у світовій практиці процесний підхід, що передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність; основні елементи та етапи; інструменти та механізми їх ефективної реалізації. Завданнями вивчення дисципліни є: - розкриття сутності основних понять і категорій науки управління, функцій управління й процесів ухвалення управлінських рішень; - викладення методики використання базових інструментів управління організаціями; - характеристика впливу різних факторів на ефективність системи управління організацією. Предмет дисципліни охоплює загальні закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління організацією; управлінські відносини.
Метою викладання дисципліни “Менеджмент” є: 1) формування навичок застосування системного підходу до управління організацією; 2) опанування навичок розробки й ухвалення управлінських рішень; 3) набуття вмінь формулювання цілей діяльності підрозділів організації; 4) формування навичок організаційного проектування; 5) набуття вмінь структуризації та розподілу завдань між виконавцями та підрозділами; 6) опанування вмінь створення ефективних механізмів координації діяльності виконавців та їх груп; 7) набуття вмінь оцінки діючих та створення ефективних структур управління організацією; 8) формування навичок застосування стилю керівництва, який відповідає вимогам ситуації. Викладання дисципліни реалізує найбільш поширений у світовій практиці процесний підхід, що передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність; основні елементи та етапи; інструменти та механізми їх ефективної реалізації. Завданнями вивчення дисципліни є: - розкриття сутності основних понять і категорій науки управління, функцій управління й процесів ухвалення управлінських рішень; - викладення методики використання базових інструментів управління організаціями; - характеристика впливу різних факторів на ефективність системи управління організацією. Предмет дисципліни охоплює загальні закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління організацією; управлінські відносини.
Метою викладання дисципліни “Менеджмент” є: 1) формування навичок застосування системного підходу до управління організацією; 2) опанування навичок розробки й ухвалення управлінських рішень; 3) набуття вмінь формулювання цілей діяльності підрозділів організації; 4) формування навичок організаційного проектування; 5) набуття вмінь структуризації та розподілу завдань між виконавцями та підрозділами; 6) опанування вмінь створення ефективних механізмів координації діяльності виконавців та їх груп; 7) набуття вмінь оцінки діючих та створення ефективних структур управління організацією; 8) формування навичок застосування стилю керівництва, який відповідає вимогам ситуації. Викладання дисципліни реалізує найбільш поширений у світовій практиці процесний підхід, що передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність; основні елементи та етапи; інструменти та механізми їх ефективної реалізації. Завданнями вивчення дисципліни є: - розкриття сутності основних понять і категорій науки управління, функцій управління й процесів ухвалення управлінських рішень; - викладення методики використання базових інструментів управління організаціями; - характеристика впливу різних факторів на ефективність системи управління організацією. Предмет дисципліни охоплює загальні закономірності, принципи формування, функціонування та розвитку системи управління організацією; управлінські відносини.

Метою вивчення навчальної дисципліни полягає у формуванні компетентностей щодо розуміння законів, закономірностей, принципів та методів управління бізнес-організаціями різних видів на системних засадах; розкритті сутності понятійно-категоріальнго апарату, функцій управління й процесів вироблення та прийняття управлінських рішень; характеристиці впливу ситуаційних факторів на ефективність управління бізнес-організацією.

Анотація навчальної дисципліни “Організаційний аналіз»

 

Організаційний аналіз (ОА) – являє собою процес збору, аналізу та оцінки інформації на основі застосування сучасних методів орієнтованих на організаційні елементи у діяльності підприємства (організації) і на цій основі формування пропозицій щодо удосконалення та/або заміни стандартів, норм та правил для відповідних елементів організаційного механізму та системи управління БО в цілому

Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: «Організаційний аналіз» Навчальна дисципліна є логічним продовженням дисциплін управлінського циклу таких як:  «Теорія організації», «Менеджмент», «Організація виробництва», е підґрунтям для дисциплін «Операційний менеджмент», «Управління персоналом»,  «Персональний менеджмент», «Організація управління промисловим підприємством», «Стратегічне управління»

Мета навчальної дисципліни є: формування системи знань щодо методів аналізу та діагностики організаційного потенціалу підприємств різного типу, для визначення можливих та необхідних станів їх організаційних елементів, що дозволяє забезпечити відповідну інформаційну базу для проектування (перепроектування) систем управління з метою підвищення їх гнучкості з позицій концепції організаційного розвитку та удосконалення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:

1. Знання: фундаментальних концепцій організаційного аналізу та проектування, які дозволяють визначити специфіку застосування різних методів в системах управління різного типу та рівня; інструментарій організаційного аналізу та аудиту методів оцінки ефективності та дієвості функціонування підсистеми з організаційного аналізу.

2. Уміння:здійснювати організаційний аналіз діяльності організацій на основі вибору, адаптації та застосування сучасний прийомів та методів; розробляти варіанти запобігання та/або подолання організаційних криз, формувати плани проведення ОА, організовувати їх виконання.

3. Комунікація: здатність співпрацювати з усіма підрозділами організації в проведення та застосуванні результатів ОА, застосовувати навички побудови партнерських відносин для прийняття ефективних рішень з метою його організаційного розвитку, а також використання знань та пояснень, що їх надають фахівці та нефахівці.

4. Автономність та відповідальність: здатність продемонструвати розуміння особистої відповідальності за організаційні рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність та розвиток конкретних організацій та установ або на окремі складові системи управління БО

Вивчення дисципліни «Організаційний аналіз» передбачає формування та розвиток у студентів  компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо – професійної програми «Менеджмент бізнес - організацій»

Мета навчальної дисципліни «Організація і стимулювання праці» – оволодіння системою знань щодо організації і стимулювання праці в агропромислових формуваннях та набуття вмінь і навичок щодо ефективного використання трудових ресурсів у ході виконання технологічних процесів та управління виробництвом.

Завдання дисципліни «Організація і стимулювання праці» полягають у розгляді теоретико – методологічних основ організації і стимулювання праці працівників агропромислових формувань з врахуванням різноманітності видів робіт. Зокрема, дослідження принципових підходів до створення первинних трудових колективів на основі обґрунтування раціональних меж поділу і кооперації праці, розробки та запровадження систем  нормування і оплати праці .

Перелік компетентностей, які  формуються при вивченні теми:

-  загальні: здатність до аналізу і синтезу, базові загальні знання, навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел), етичні зобов’язання, здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі навики і уміння, здатність до навчання, здатність пристосовуватись до нових ситуацій, здатність працювати самостійно, бажання досягти успіху;

- глобальні: здатність критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, знання особливостей та тенденцій розвитку об’єкту та предмету дисципліни, вміння проводити дослідження галузевого, регіонального та міжнародного характеру та масштабу.

- спеціальні (фахові): розуміння основ організації і стимулювання праці, здатність до освоєння матеріалу стосовно основ раціонального поділу і кооперації праці, принципів і форми організації первинних трудових колективів, вивчення сутності нормативів часу як складових елементів норм праці, способів організації трудових процесів.

         Дисципліна “Основи наукових досліджень” викладається в циклі вибіркових дисциплін підготовки бакалаврів з спеціалізації “Економіка агропромислових формувань”. Вона базується на окремих дисциплінах фундаментального циклу «Статистика», “Економіка підприємств”, “Філософія”.

         Програмою курсу передбачено вивчення 8 тем. Вони в логічній послідовності розкривають основні підходи, принципи, прийоми проведення наукових досліджень у сфері агропромислового виробництва.

         Підсумковий контроль проводиться у формі заліку.

Дисципліна «Основи підприємництва» розрахована на студентів 2-го курсу спеціальності «Менеджмент організацій», відноситься до вибіркових дисциплін спеціальної підготовки. Вона вивчається після засвоєння студентами наук «Основи економічної науки», «Мікроекономіка» та «Макроекономіка». Предметом науки є дослідження сутності підприємництва як особливого виду економічної діяльності, типу господарської поведінки та специфічного фактору виробництва. Метою навчальної науки є формування студентами базових знань з питань теорії і практики підприємницької діяльності як системи економічних, організаційних та правових відносин.

Стратегічне мислення, розуміння сутності процесу формування стратегії підприємства та навички управління стратегічними змінами необхідні будь-якому керівнику та спеціалісту, що займається вирішенням економічних питань підприємства. Ідеї та принципи стратегічного управління можуть бути застосовані до підприємств будь-яких розмірів та форм власності, тому що знання шляху власного розвитку, вміння оцінювати, прогнозувати та реагувати на зміни зовнішнього середовища,  здатність визначати внутрішні можливості компанії та використовувати їх для підвищення конкурентоспроможності є важливими як для малого підприємства у сфері послуг, так і для промислового гіганту.

 

теорія організації

В основу  науки “Технологія виробництва і переробки   продукції рослинництва”  покладено необхідність глибокого вивчення технологій, що є визначальними для прискорення науково-технічного прогресу в галузях рослинництва. Такими технологіями є енергоощадні, природоохоронні, інтенсивні та інші прогресивні методи ведення галузі. В сучасних умовах розвитку агропромислового комплексу підготовка спеціалістів народного господарства потребує поглиблення знань з методів аналізу інформації первинного обліку із вмілим застосуванням обчислювальної техніки.

        Мета науки - підготовити економіста, менеджера до участі у вдосконаленні базових технологій вирощування сільськогосподарських культур і впровадженні принципово нових моделей  технологічних процесів у рослинництві з врахуванням біологічних особливостей видів, агрокліматичних, енергетичних, екологічних та інших умов виробництва, а також набуття знань і навиків з питань стандартизації і сертифікації, оцінки технологій за показниками якості одержуваної сировини, сучасних методів зберігання, транспортування, первинної і поглибленої переробки  продукції рослинництва.

Навчальна дисципліна «Управління знаннями на підприємстві»   є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування»  спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».

Управлінська практика на мікрорівні  в економіці знань спрямована на пошук нових способів формування конкурентних переваг, що забезпечуватимуть довгостроковий успіх компанії. Універсальним ресурсом створення конкурентної вищості підприємства сьогодні визнані знання.

Досвідом менеджменту та новими реаліями конкуренції обумовлене формування окремої функції на підприємстві, яка полягає у створенні, консолідації, упорядкуванні, поширенні та використанні знань. Управління знаннями як специфічна функція та вид управлінської діяльності дозволяє реалізувати на підприємстві нову методологію  підвищення результативності використання всіх організаційних ресурсів.  Остаточною цільовою настановою управління знаннями є прирощення рівня організаційних компетенцій, формування стійких конкурентних переваг та підвищення загальної ефективності діяльності підприємства.

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна має синтетичний характер та передбачає попереднє оволодіння слухачами основами стратегічного менеджменту, економіки підприємства, інформаційними технологіями та ознайомлення з сучасними концепціями підприємства еволюційно-інституційного напрямку.

 

Метою вивчення дисципліни є набуття студентами цілісного уявлення щодо управління знаннями як міжгалузевої науки, когнітивного підходу як сучасного  теоретичного підґрунтя для вирішення економіко-управлінських завдань на рівні підприємства,  можливостей та способів використання інструментарію  управління знаннями для досягнення стратегічних та тактичних (операційних) цілей організації,  набуття вмінь щодо визначення структури та функцій системи управління знаннями на підприємстві.

 

Завдання (навчальні цілі) дисципліни:

-      забезпечити розуміння економіки знань (інформаційної, постіндустріальної економіки) як сучасного контексту функціонування організацій, який спонукає їх до використання  методів та інструментів управління знаннями з метою досягнення конкурентних переваг.

-      забезпечити засвоєння інтегрованого підходу до управління знаннями в організації;

-      сформувати уявлення про принципи, методи, технології та інструменти управління знаннями на підприємстві;

-      сформувати навички, необхідні для визначення та практичного вирішення актуальних завдань діяльності підприємства на засадах управління знаннями.

 

Предмет дисципліни  -  технології роботи зі знаннями, побудова та функціонування системи управління знаннями як базису розвитку підприємства.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:

 

  1. 1.     знання: 

-      сутність сучасних концепцій менеджменту знань;

-      призначення, структуру, мету та функції системи управління знаннями підприємства;

-      основні методи та інструменти роботи зі знаннями;

-      основні моделі оцінки рівня інтелектуального капіталу компанії;

-      ключові принципи побудови системи управління знаннями підприємства;

-      критерії оцінки результативності функціонування системи управління знаннями;

-      інструменти впровадження системи управління знаннями на підприємстві;

-      сфери та управлінський ефект від застосування інформаційних технологій у менеджменті знань.

 

  1. 2.     Уміння

на рівні операційного управління знаннями

-         діагностувати ефективність інформаційних комунікацій на підприємстві;

-         організувати застосування інструментів групової роботи, використання евристичних моделей та методів;

-         застосовувати методики створення ефективних щодо інформаційного метаболізму груп та команд на основі соціальних технологій;

-         обґрунтовувати вибір інструментів комунікацій та здійснювати їх інтеграцію відповідно до завдань щодо обробки інформації  та інтеграції знань;

-         обґрунтовувати вибір інструментів управління знаннями, які можуть бути застосовані в організації з метою упорядкування та активізації процесів формування знань;

на рівні стратегічного управління знаннями

-         аналізувати процеси руху знань в організації з позицій їх залучення до формування конкурентних переваг підприємства;

-         діагностувати здатність організації до навчання та оцінювати результативність використання інтелектуального капіталу на підприємстві;

-         адаптувати систему управління знаннями підприємства до корпоративної стратегії;

-         проектувати організаційні структури управління знаннями підприємства та розробляти положення про функціональні повноваження менеджера знань.

 

  1. Комунікація

Зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються базується на засвоєнні теорії (принципів контекстної інтерпретації інформації, засвоєння та передачі знань, представлення інформації тощо) та застосуванні інструментарію курсу.  Результатом опанування   дисципліни «Управління знаннями на підприємстві» є також засвоєння  її ключових термінів  англійською мовою.

 

  1. 4.     Автономність та відповідальність  

Курс «Управління знаннями на підприємстві» дозволяє поглибити розуміння інформаційно-залежних процесів на підприємстві, до яких відносять процеси  прийняття рішень.  Застосування методології та інструментів управління знаннями дозволить студенту, що успішно опанував курс, приймати рішення більш ефективно.  Крім того, дана дисципліна дозволяє розвинути здатність до подальшого власного навчання та відповідальність за професійний розвиток команди, набути вмінь  розробки індивідуальних траекторій навчання.     

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Підприємництво» спеціальності 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність.

Мета вивчення дисципліни - формування компетентностей відносно закономірностей, принципів та методів управління якістю в організаціях та набуття навичок щодо використання сучасного інструментарію обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості та покращення бізнес-процесів організації.

Основні завдання:

Опанування студентами знань щодо методології та принципів управління якістю сучасної бізнес-організації, вивчення сучасних  підходів до управління якістю та побудови систем управління підприємствами відповідно до вимог міжнародних стандартів; оволодіння навичками опису та моделювання процесів підприємства при побудові системи управління якістю та підготовці її до сертифікації; проведення діагностики проблем в операційній діяльності з використанням інструментів статистичного аналізу якості; здійснення економічних розрахунків по обґрунтуванню організаційно-технічних рішень, спрямованих на підвищення якості та продуктивності на основі сучасних концепцій операційної досконалості: «Шість сигм», Ощадливого виробництва, Кайдзен; розуміння глобальних трендів розвитку бізнесу та їхнього впливу на формування систем управління якістю бізнес-організацій.

Leadership personality today is the key to successful management team and achieving a successful outcome of the enterprise. The importance is played by the individual's ability to effectively manage their own potential, and thus to understand all its parts and have the appropriate tools and knowledge. Research in the field of behavioral, organizational and psychological characteristics of a leader and an understanding of the nature, components and potential for developing emotional intelligence and life makes it possible to deepen the knowledge and develop the skills of leadership behavior.

As social actors, we can not exist without communication. We have to interact with people around us to understand the world and position itself as a broader social and cultural reality. Therefore, in the course of the essence of communication and interaction tools and approaches of the individual with the environment. Communication both verbal and nonverbal, underlie our behavior and determine its success. This is especially important in the era of information technology, the development of social networks, online communications and so on.

Also important in business for management are communication ability of leader, effective teamwork, good presentation skills, and their thoughts the performance of his team, negotiating skills, business meetings and more. It is necessary to understand the peculiarities of teamwork, to know the dynamics of team behavior during the life cycle of a team and be able to use leadership potential team leader and its members to take account of the interests of the team as a whole and of each player.

Навчальна дисципліна «Операційний менеджмент» присвячена вивченню базових положень, принципів та сучасних концепцій теорії операційного менеджменту, практичного інструментарію управління основною діяльністю підприємств і дає можливість здобувачам вивчити і зрозуміти комплексний підхід до ведення бізнесу на операційному рівні з урахуванням унікальних можливостей. Ефективність функціонування будь-якої організації залежить від людського фактору й особливостей управління на операційному рівні на всіх етапах створення цінності. Виняткового значення набуває персонал з інноваційним мисленням й знаннями практичного застосування методів операційного менеджменту для удосконалення операційної системи організації і побудови потоку створення цінності.