Головною особливістю навчальної дисципліни «Державне регулювання у сфері охорони здоров’я» є комплексний характер вивчення актуальних питань щодо державного регулювання сфери охорони здоров’я. 
Охорона здоров’я є однією з найбільш важливих сфер життєдіяльності суспільства. Основою розвитку системи охорони здоров’я України є загальноприйняті стратегічні пріоритети з баченням кінцевих результатів, а саме: опанування ринкових відносин у галузі та трансформація потенціалу охорони здоров’я, що відповідатиме вимогам ринкового суспільства; профілактика як найефективніший шлях вирішення проблем здоров’я нації; удосконалення механізмів державного управління потенціалом галузі та кадровими ресурсами, реалізація інноваційної політики. Саме тому на сучасному етапі розвитку України надзвичайної актуальності набуває проблема державного регулювання у сфері охорони здоров’я.

Актуальність вирішення завдань модернізації публічного управлін-ня визначається важливістю як для суспільства, так і для держави в цілому надавати якісні публічні послуги і регулювати відповідні суспільні відносини. Прагнення української влади до побудови ефективного і дієвого публічного управління у сучасних умовах вимагає реінжинірингу адміністративних процесів системи публіч-ного управління. Цифровізація держави передбачає впровадження у систему публічного управління нових технологій, механізмів, методів та інструментів, які будуть спрямовані на підвищення ефективності здійснення державної влади. Процеси, що відбуваються в системі публічного управління, проходять через ряд функціона-льних підрозділів і від якості їхньої взаємодії залежить успішне досягнення цілей, що стоять перед системою публічного управління. Застосування процесного підходу в системі публічного управління дозволяє забезпе-чити високоефективну взаємодію всіх учасників адміністративних  процесів і досягти цілей держави. Існуючі проблеми, пов’язані із забезпеченням процесного підходу у системі публічного управління, пропонується вирішити за допомогою застосування відповідних методів, які зарекомендували себе у сфері приватного сек-тора економіки, зокрема, використання процесу реінжинірингу. Тому вивчення базових принципів, методики та цифрового інструментарію реінжинірингу адміністративних процесів є серед пріоритетних завдань для фахів-ців з публічного управління та адміністрування.

В умовах глобальних процесів цифровізації суспільства виникає необхідність запровадження цифрових технологій у сферу публічного управління, що дає змогу істотно підвищити ефективність публічного управління, забезпечити автоматизацію окремих функцій та процесів публічного управління, зекономити час та інші ресурси, створити умови для доступності та прозорості діяльності суб’єктів публічного управління.