Дисципліна «Бюджетування в соціальній сфері» аналізує процес бюджетування в організаціях бюджетної сфери, досліджує джерела фінансування та планування доходів і видатків для закладів освіти, охорони здоров’я, культури та інших секторів, а також витрати на реалізацію соціальних програм на державному, місцевому та організаційному рівнях.

Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі  знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент соціальної сфери».

Мета вивчення дисципліни – формування цілісного представлення у студентів знань щодо їх майбутньої професії, розуміння сучасних освітніх тенденцій та особливостей навчання, можливостей саморозвитку та самовдосконалення, а також набуття навиків прийняття обґрунтованих рішень щодо розв’язання економічних проблем, пов’язаних з їх майбутньою практичною діяльністю. Також метою вивчення дисципліни є:

1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок;

2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання професійної діяльності менеджера соціальної сфери;

3) розроблення методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи над вивченням курсу, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень і презентації їх результатів.

Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі  знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Менеджмент соціальної сфери».

Мета вивчення дисципліни – формування цілісного представлення у студентів знань щодо їх майбутньої професії, розуміння сучасних освітніх тенденцій та особливостей навчання, можливостей саморозвитку та самовдосконалення, а також набуття навиків прийняття обґрунтованих рішень щодо розв’язання економічних проблем, пов’язаних з їх майбутньою практичною діяльністю. Також метою вивчення дисципліни є:

1) надання студентам теоретичних знань і розуміння основних положень курсу, як основи для набуття ними професійних умінь і навичок;

2) розроблення комплексу практичних завдань, вирішення яких забезпечує набуття студентами цілісної системи умінь виконувати типові завдання професійної діяльності менеджера соціальної сфери;

3) розроблення методичних рекомендацій і завдань для самостійної роботи над вивченням курсу, що слугує засобом формування у студентів здібностей до проведення науково-практичних досліджень і презентації їх результатів.

Мета навчальної науки – формування у студентів системи теоретичних знань і практичних навичок щодо ефективного управління працею та регулювання соціально-трудових відносин на різних рівнях

Мета навчальної науки – формування у студентів системи теоретичних знань і практичних навичок щодо ефективного управління працею та регулювання соціально-трудових відносин на різних рівнях

Мета сформувати у студентів систему знань з теорії і практики кадрового адміністрування. Надати студентам систематизовані знання про документальне оформлення та правові аспекти кадрової роботи як складової частини процесу управління персоналом.

Мета сформувати у студентів систему знань з теорії і практики кадрового адміністрування. Надати студентам систематизовані знання про документальне оформлення та правові аспекти кадрової роботи як складової частини процесу управління персоналом.

Метою курсу є формування теоретичних і прикладних знань у галузі управління соціально-трудовими конфліктами в організації.

Соціально-трудові відносини є найскладнішим для розуміння явищем, оскільки вони – не статична система, вона як продукує мотиви та ціннісні орієнтири, так і ґрунтується на ціннісних домінантах і морально-етичних нормах, котрі є притаманними тому чи іншому суспільству. Вона охоплює практично усі сфери трудової діяльності (оплата праці, зайнятість, умови праці, тощо) та ґрунтується на засадах соціальної відповідальності учасників цих відносин. Сформована на даний час система соціально-трудових відносин у світі не гомогенна, адже варіації видів відносин – від жорсткої регламентації до максимальної лібералізації трудових відносин. Разом з тим, останні роки стали періодом зламу, який змусив суспільство переглянути поведінку пасивного погодження «дії за старими принципами». Тож, соціально-трудові відносини, як динамічна система, в умовах поступу 4 промислової революції, цифровізації, коронокризи вимагає переосмислення й пошуку нових інструментів регулювання. Пов’язано це, перш за все, зі новими реаліями на ринку праці: появою нових видів трудової діяльності, поширенню віддаленої зайнятості, інших гнучких форм роботи, зміною парадигми соціальної безпеки та якості трудових відносин. По-друге, подолання кризових явищ неможливе без інтелектуалізації економіки, а це вимагає нових принципів соціально-трудових відносин, реалізації інноваційного концепту для нової соціоекономічної реальності.

Таким чином, вивчаючи дисципліну, здобувач має можливість дослідити та набути знань, умінь, навичок щодо місії та меж впливу кожного зі суб’єктів інфраструктури СТВ, оцінювання вітчизняного законодавства на відповідність Європейським нормам, формувати суспільний договір та колективні угоди, унормовувати різні форми/види віддаленої роботи з урахуванням нових регламентів та вимог до умов праці, здійснювати медіацію, розробляти програми різноманітності та покращувати  соціально-психологічний клімат в колективі, налагоджувати ефективні комунікації та ін.

Курс спрямований на допомогу студентам оволодіти системою знань  з охорони праці, виробити вміння і навички в сфері формування сучасної моделі управління умовами, охороною і безпекою праці на національному, регіональному і виробничому рівнях.

Соціальна безпека являє собою складне явище, що притаманне  суспільству і державі, оскільки характеризує рівень досягнення соціальної згоди та потенціал сталого соціально-економічного розвитку. З іншого боку соціальна безпека – невід’ємне право людини та передумова конкурентоспроможності організації. Розглядаючи соціальну безпеку як ознаку розвинених державності та громадянського суспільства, в дисципліні представлено інструментарій оцінювання стану соціальної безпеки, а також прогнозування наслідків збереження небезпек та ризиків у соціальних системах.  Оскільки сучасний етап розвитку світу характеризується чисельними факторами невизначеності, важливо формувати умови для забезпечення соціальної безпеки людини, організації, громади, суспільства, держави з врахуванням нової соціоекономічної реальності. Представлені рекомендації є узагальненням та вивіреним способом зменшення прояву ризиків та появи небезпек в соціально-економічній екосистемі, де не має рівноваги, посилюються процеси хаотизації. Представлені сценарії подолання ризиків, у т.ч. ентропії в соціально-економічних системах дозволяють забезпечувати соціальну безпеку та сприяють сталому розвитку країни в цілому.

Мета вивчення дисципліни вивчення дисципліни полягає у формуванні фундаментальних знань з теорії та практики соціальної відповідальності і відповідних професійних компетенцій, які забезпечують формування соціально-відповідальної поведінки її суб’єктів (інститутів).

Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у ознайомленні здобувачів з теоретичними положеннями щодо використання сучасних практик взаємодії держави, бізнесу, громадянського суспільства і людини, які б дозволили посилювати взаємну відповідальність усіх суб’єктів суспільного життя, створити умови для стійкого стабільного розвитку держави і суспільства; визначати напрями розвитку соціально відповідальної діяльності людини, держави, інститутів громадянського суспільства, бізнесу; розробляти соціально відповідальні практики для забезпечення конкурентоспроможності, іміджу та бренду бізнес-організації.

Метою науки є оволодіння знаннями з теоретичних і нормативно-правових засад функціонування ринку праці і управління зайнятістю; формування навичок аналізувати ситуацію, визначати тенденції на ринку праці для формулювання висновків, рекомендацій щодо забезпечення ефективної зайнятості. 

Тренінг-курс «Управління командами» входить до переліку вибіркових дисциплін бакалаврського рівня підготовки фахівців напряму підготовки – економіка і підприємництво. Курс спрямований на допомогу студенту сформувати систему теоретичних основ та набути практичних навичок управління командами.

Управління конфліктами

Дисципіна "Управління персоналом" направлена на надання студентам системи теоретичних і прикладних знань у галузі управління персоналом організацій, що функціонують у сфері економіки України. Основним завданням дисципліни є формування у студентів комплексу компетенцій, достатніх для початку роботи за фахом на первинних посадах під керівництвом досвідчених професіоналів і керівників. 

Ефективність функціонування економічної системи визначається в першу чергу якістю наявних трудових ресурсів праці, способом їх включення в суспільне виробництво, рівнем використання наявного трудового потенціалу.

«Управління трудовим потенціалом» як навчальна дисципліна передбачена навчальним планом як вибіркова для вивчення студентами спеціальності «Управління персоналом і економіка праці», що навчаються на бакалаврській освітньо-кваліфікаційній програмі на всіх формах навчання.

Метою навчальної дисципліни є формування знань з теорії та практики регулювання процесів відтворення і використання трудового потенціалу на макроекономічному рівні та рівні підприємства з допомогою засобів та сучасних методів управлінського впливу.

Фізіологія і психологія праці займає особливе місце в системі науки, які формують фахівців з управління персоналом і економіки праці, оскільки є теоретичною основою організації, нормування і оплати праці, ефективного використання трудового потенціалу. Мета науки – сформувати у студентів систему знань про закономірності функціонування людського організму в процесі праці, активізацію психічних функцій працівника, психофізіологічні, соціально-психологічні та мотиваційні механізми ефективної праці, а також навички і вміння щодо проектування організації праці з урахуванням людського фактора.