Завдання навчальної дисципліни полягають у наданні допомоги здобувачам вищої освіти поглибити свої знання з найбільш важливих теоретичних положень дисципліни, краще засвоїти якісні зміни та оновлення, що відбуваються в публічній адміністрації на сучасному етапі; прищепити здобувачам комплекс практичних знань і навичок, необхідних для формування в них високої професійної майстерності; глибше вивчити останні зміни та доповнення, внесені до чинного адміністративного законодавства, виробити в здобувачів вміння правильно реалізовувати його норми до конкретних правових ситуацій при здійсненні правозастосовної діяльності. 

Метою вивчення навчальної дисципліни є ознайомлення з теоретичними положеннями виборчого права та виборчого процесу, а також формування у здобувачів високого рівня предметних компетентностей у сфері вирішення виборчих спорів

Навчальна дисципліна «Банківське право» є однією з вибіркових навчальних дисциплін, що забезпечують комплексну підготовку фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право».

Навчальна дисципліна «Банківське право» викладається здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Під час її опанування здобувачі отримують знання щодо законодавства, норми якого визначають порядок створення, державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, отримання банківської ліцензії, реорганізації та ліквідації банку, забезпечують основи правового регулювання діяльності банків, здійснення ними різних видів діяльності – надання клієнтам банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, передбаченої законом. Зокрема, мова йтиме про правовий режим залучення банками коштів у вклади (депозити), відкриття та ведення банківських рахунків, розрахункові операції, надання кредитів, валютні операції, а також здійснення банками діяльності на ринках капіталів – грошовому ринку, фондовому ринку (ринку цінних паперів) та ринку дериватив них фінансових інструментів.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів вмінь і практичних навичок щодо аналізу банківського законодавства, виконання типових завдань професійної діяльності юриста у сфері банківської діяльності.

     Опанування навчальної дисципліни «Вирішення податкових спорів» передбачає вивчення основних положень, особливостей виникнення, вирішення та припинення різних видів податкових спорів, правового статусу платників податків (фізичних і юридичних осіб) в цих спорах, правового статусу посадових осіб контролюючих органів та держави в цілому, детальний розгляд юридичних фактів та правових підстав виникнення податкових спорів, суті та функцій податкового компромісу, особливостей різних процесів вирішення податкових спорів та захисту права власності держави та платника податків в момент проходження процедур щодо вирішення податкових спорів.

«Історія міжнародних відносин» належить до навчальних дисциплін циклу загальної підготовки освітньо-професійної програми «Міжнародне право» галузі  знань 29 «Міжнародні відносини» спеціальності 293 «Міжнародне право»  для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. 

У рамках навчальної дисципліни здобувачі отримують теоретичні знання щодо основних етапів і тенденцій розвитку міжнародних відносин від стародавніх часів до сьогодення.

      Навчальна дисципліна «Медіаправо та медіаетика» передбачає формування необхідної у професійній діяльності журналіста системи знань, які ґрунтуються на медіа-законодавстві, джерелах міжнародного інформаційного права та чинного інформаційного законодавства України.

Зважаючи на те, що юридична професія передбачає не лише знання та розуміння законодавства, а й діяльність, пов’язану із безпосереднім застосуванням права, важливе значення у юридичній освіті набувають методики, які максимально спрямовані на формування у здобувачів, майбутніх юристів, навичок практичного правозастосування. Саме юридична освіта спрямована на ті професії, в яких юрист на основі знання чинного законодавства і права в цілому повинен знайти вирішення конкретної правової проблеми. 

У процесі навчання здобувачі опановують універсальні інструменти за допомогою яких на практиці будуть мати можливість вирішити будь-яку конфліктну ситуацію, надати правильну юридичну оцінку, сформувати та обґрунтувати свою правову позицію.

ЮМ (1 рік)

Навчальна дисципліна «Міжнародне приватне право» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право», за освітньо-професійною програмою «Право громадської і політичної діяльності»

Навчальна дисципліна «Міжнародні судові установи і міжнародний судовий процес» присвячена вивченню теоретичних основ становлення міжнародного судочинства як окремої галузі міжнародного права, видів міжнародних судових установ та їх загальної характеристики, а також положень, що стосуються міжнародного судового процесу. Окрема увага приділена вивченню найбільших та найвпливовіших міжнародних судових установ, таких як: Міжнародний Суд ООН, Міжнародний арбітражний суд, регіональні міжнародні суди загальної компетенції, міжнародні суди з прав людини, Міжнародний кримінальний суд.

       Навчальна дисципліна «Податкове право» викладається здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для формування:
       § знань про правову природу податків, види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються в Україні, правові основи діяльності держави та органів місцевого самоврядування в цій галузі;
       § вмінь і практичних навичок щодо аналізу податкового законодавства, надання повних та змістовних податкових консультацій.

Контактне заняття 7.

Тема 7. Правовий статус  Національного банку України: проблеми реалізації

План заняття:

1. Проблеми забезпечення НБУ стабільності грошової одиниці України.

2. Забезпечення НБУ стабільності банківської  системи: проблемні питання.

3. Проблемні питання проведення НБУ грошово-кредитної політики.

4. Проблемні аспекти здійснення НБУ емісії національної валюти України

5. Організація НБУ готівкового грошового обігу: проблемні питання.

 1. Проблеми забезпечення НБУ стабільності грошової одиниці України.

Забезпечення стабільної національної грошової одиниці є одним з головних чинників розвитку країни, оскільки стабільна національна грошова одиниця виступає першоосновою її зростання, а також сприяє підвищенню добробуту громадян. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Основною складовою державної політики є грошово-кредитна політика, яка спрямована на забезпечення стабільності функціонування національної валюти.

Держава повинна контролювати та вживати заходів щодо зміцнення стабільності в усіх аспектах, зокрема стабільності своєї грошової одиниці.  Водночас стабільність грошової одиниці здебільшого залежить від ефективної монетарної політики НБУ. Стабільність національної грошової одиниці тісно пов’язана із курсовою та ціновою стабільністю. Для прикладу, метою Банку Англії є підтримка стабільності цін.

 Власне стабільність грошової одиниці забезпечується внутрішньою стабільністю, тобто інфляцією, та зовнішньою стабільністю – валютним курсом. На сучасному етапі укріпленню гривні перешкоджають високий обсяг зовнішнього боргу країни, недовіра громадян до банків, девальвація гривні.

Забезпечення стабільності грошової одиниці тісно пов’язана із фінансовою стабільністю. Так цільовою функцією Федеральної резервної системи США є не лише мінімізація безробіття та підтримка стабільності цін, а й забезпечення стабільності фінансової системи.

Важливою проблемою у забезпеченні стабільності грошової одиниці України є недостатня незалежність НБУ. Як свідчить світова практика, чим більш незалежним від органів державної влади чи окремих осіб, в тому числі представників великих фінансово-промислових груп, є центральний банк країни, тим стабільнішою є грошова одиниця. Про незалежність Національного банка свідчить те, що він не входить до системи органів, яку очолює Кабінет Міністрів України і не підпорядкований йому. Водночас НБУ є підзвітним Президентові та Верховній Раді України. А тому рівень незалежності центрального банку України відповідно до дослідження Центру соціально-економічних досліджень CASE України визначено як лише 52% від ідеального значення відповідно до значення індексу Цукермана, що свідчить про недостатню незалежність НБУ.

Необхідно зазначити, що у суспільстві спостерігається недовіра до національної валюти, що створює проблеми у забезпеченні стабільності грошової одиниці. Доларизацію економіки необхідно мінімізувати шляхом збільшення сум гарантованого повернення вкладів громадян у національній валюті, поступового переходу до повної конвертованості гривні, розвитку ринку національних цінних паперів, номінованих в національній валюті з метою стабілізації національної грошової одиниці. Іншою проблемою, з якою пов’язана стабільність національної грошової одиниці, є державний борг, зокрема зовнішні позики уряду.

Для підвищення стабільності національної грошової одиниці доцільно запроваджувати режим валютного таргетування інфляції шляхом відчутного впливу центрального банку країни на короткострокові та середньострокові коливання. Однак запровадженню й функціонуванню інфляційного таргетування в Україні не сприяє посилення нерівномірності розподілу доходів.

Отже, проблеми:

недостатня незалежність НБУ;

недовіра до національної валюти, що породжує і підтримує високий рівень доларизації економіки;

значний розмір зовнішніх позик уряду, які створюють ревальваційний тиск на гривню.

Шляхи вирішення:

Забезпечення незалежності НБУ від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх окремих посадових осіб, промислових чи фінансових груп;.

зміцнення довіри до національної валюти;

зменшення рівня зовнішніх позик уряду та пошук джерел внутрішнього фінансування необхідних витрат;

вирішення проблем інфляційного таргетування.

 2. Забезпечення НБУ стабільності банківської  системи: проблемні питання.

 У банківській системі залишають проблемними наступні ситуації:

1.      Зміна моделі регулювання державних банків та системно важливих банків. Хоча в останній час і є тенденція до збільшення частки держави у банківському секторі, ця тенденція є негативною (зокрема й націоналізація Приватбанку). Частка держави має надалі неухильно знижуватися.

2.      Доопрацювання важливих  для фінансового ринку положень про ліцензування банків, спрощення залучення іноземних інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів.

3.      Зменшення практики кредитування пов’язаних осіб та збільшення вимог щодо операційної ефективності і прибутковості банків (хоча й фіксуються положення, що така практика в минулому, однак це сумнівне твердження).

4.      Проблематика кібер-безпеки, що пов’язана з тим, що більшість клієнтів користуються послугами онлайн, і дуже великий рики кібершахрайства. Вказану проблему можна вирішити встановленням додаткових вимог щодо систем захисту інформації, виявлення шахрайських дій та захисту персональних даних. Це означає, що банки зобов’язані посилювати мінімізувати ризик споживача на втрату не лише коштів, але і його конфіденційної інформації.

 3. Проблемні питання проведення НБУ грошово-кредитної політики.

Основними засадами грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу є забезпечення НБУ цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи та сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання. Для досягнення та цінової стабільності Національним банком використовується режим інфляційного таргетування та підтримання інфляції у допустимому рівні.  НБУ має на меті дотримання режиму плаваючого курсу, не виключено можливості проведення валютних інтервенцій з метою накопичення міжнародних резервів, згладжування різких змін обмінного курсу гривні та підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.

Аналіз динаміки виконання окремих монетарних показників та основних макропоказників економічного та соціального розвитку України свідчить про  погіршення окремих її показників, зокрема скорочення індексу реальної заробітної плати, що свідчить про поглиблення бідності населення, приріст індексу валового внутрішнього боргу, скорочується частка доходів та зростає частка видатків у ВВП, що вказує на приріст сукупного споживання.

 4. Проблемні аспекти здійснення НБУ емісії національної валюти України

Останнім часом у ЗМІ з’явилася інформація про те, що на базі одного з поліграфічних підприємств міста Донецька представники так званої ДНР планують організувати виготовлення підроблених банкнот національної валюти України – гривні. Національний банк України заявляє, що зазначена інформація має відверто провокаційний характер з метою дестабілізувати фінансову систему України та підірвати довіру населення України до національної валюти, завдати шкоди іміджу центрального банку держави. Згідно із законодавством України: Національний банк України монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг; випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються; виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.

 Що стосується української гривні, то вона має високий рівень захисту від підробок, оскільки Національний банк України використовує сучасні технології для виготовлення грошових знаків. Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як під час автоматизованого  оброблення готівки з використанням спеціального обладнання, так і при уважному візуальному контролі без застосування спеціальних детекторів.

 Ситуація з підробленими банкнотами національної валюти контрольована і не має загрозливого характеру (на 1 млн. шт. справжніх банкнот гривні припадає приблизно 3,5 шт. підроблених банкнот). Для порівняння: у країнах Європейського Союзу, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Європейського центрального банку (www.ecb.int), на 1 млн. шт. справжніх банкнот євро припадало приблизно 43 шт. підроблених).

 У разі сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот громадяни повинні звертатися в будь-який банк для подальшого проведення досліджень відповідним територіальним управлінням Національного банку України. За результатами цих досліджень, які здійснюються безкоштовно, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними. Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їх вартості.

У подальшому всі вилучені з обігу підроблені гроші в установленому порядку передаються уповноваженим працівникам Міністерства внутрішніх справ України для проведення відповідних розслідувань.

 Детальний опис усіх видів банкнот національної валюти, що перебувають в обігу, їх елементів захисту розміщений на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку

27 квітня 2018 р. Національний банк України ввів в обіг нові монети номіналом 1 та 2 гривні, які поступово замінять паперові банкноти відповідного номіналу. Протягом 2019-2020 років Нацбанк ввів в обіг монети номіналом 5 та 10 гривень.

Спеціально вилучати паперові банкноти не будуть, а припинять їхній друк, а також не будуть поповнювати ними грошовий обіг. Нові монети діятимуть паралельно з паперовими гривнями старого зразка.

Монети можуть слугувати до 20 років, а паперові – лише рік. Відповідно планова заміна грошей допоможе зекономити до 1 млрд грн на їхній друк. Щороку НБУ доводиться вилучати з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот, майже половина з яких – номіналом від 1 до 10 грн.

У міжнародній практиці номінальні ряди мають у середньому 12 номіналів грошових знаків. І ми маємо прагнути до цього.

Ще одна причина заміни грошей – постійне збільшення безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні за останні 20 років та зміни у поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків призводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна – не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток за останні п’ять років зросла більше ніж утричі – до 39%.

Серед елементів захисту монети, які треба використовувати під час візуального та тактильного контролю її справжності, − дизайн аверсу і реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах.

Під час автоматизованого перерахування монет на спеціальному обладнанні для їхньої ідентифікації використовуватимуть технічні характеристики – розмір та вагу, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи іншого матеріалу.

 5. Організація НБУ готівкового грошового обігу: проблемні питання.

Можлива заборона готівки в Україні, проведення усіх розрахунків виключно онлайн або картками - цього прагне держава, щоб повністю перейти на cashless-економіку. Це допоможе якщо і не повністю знищити корупцію в Україні, то подолати її на 95-99%. Якщо рішення буде прийнято, то українська економіка стане першою повністю cashless (безготівковою) економікою у світі!

Розвиток безготівкової економіки вигідний для усіх учасників грошових відносин. Сashless - це чи не найвагоміший поштовх до зниження тіньової економіки, адже так набагато простіше відстежити грошові операції між споживачем і продавцем. Активне користування новітніми технологіями допоможе зробити значний ривок в розвитку: як власному, так і країни в цілому.

Крім того, використання безготівкових платежів допоможе:

не витрачати державі величезні кошти на друк паперових грошей

використовувати банками для кредитування економіки залишки на клієнтських рахунках

зробить швидшим і зручнішим проведення транзакцій і найрізноманітніших платежів

краще убезпечуватиме громадян від втрати власних коштів

спростить процес виплати заробітної плати, субсидій та пенсій, оплати штрафів і податків, ведення бізнесу

У чому мінуси cashless-економіки:

не всі громадяни (люди похилого віку, бездомні, малозабезпечені, мешканці віддалених районів) сьогодні мають доступ до цифрових платіжних засобів або можливість користуватися ними (не мають банківських рахунків, смартфонів, доступу до інтернету);

зростаюча залежність від електронних платежів створює ризик для кібербезпеки (хакери можуть використовувати цифрові системи для крадіжок ідентифікаційних даних, шахрайства або кібератак);

у разі відсутності електроенергії або технічних неполадок з системами платежів можуть виникнути проблеми зі здійсненням оплати;

використання безготівкових платежів залишає цифровий слід, що може бути відстеженим, що це є порушенням приватності.

Сashless-економіка активно розвивається в різних країнах світу:

Швеція - високий рівень прийняття електронних платежів, а більшість магазинів, ресторанів та інших закладів повністю відмовилися від готівки на користь безготівкових операцій;

Канада - широко використовуються безконтактні картки та мобільні платежі, працює над введенням цифрової валюти центрального банку (CBDC) - цифрового канадського долара;

Норвегія - більшість магазинів, ресторанів та закладів у сфері надання послуг приймають електронні платежі, а готівка майже не використовується.

Австралія - активно пропагує безготівкові операції та розвиває відповідну інфраструктуру;

Сінгапур - активно впроваджує ініціативи для створення безготівкового середовища (цифрові ID, електронні платіжні системи тощо).

Нідерланди, Китай, Данія, Фінляндія, Південна Корея, Велика Британія – активно використовуються NFC (безконтактна комунікація) та QR-коди у торгівлі та послугах.

 Рекомендована література

 1. Бабійчук Т.П. Проблеми стабільності національної грошової одиниці України в сучасних умовах. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23. 182-187.

2. Висоцька І. Б. Стабільність національної грошової одиниці як чинник забезпечення стійкості фінансової системи. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. Вип. 1. С. 29-38. 

3. Висоцька І.Б., Горалько О.В. Роль грошово-кредитної політики у забезпеченні фінансової стабільності України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. №2. С. 3-12.

4. Гладких Д. М. Негативні чинники курсової стабільності національної грошової одиниці в Україні та напрями їх подолання. Стратегічні пріоритети. 2016. № 1. С. 69-77

5. Даниленко Ю.В., Столяр О.В. Шляхи підвищення стабільності національної валюти. Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2014. №1. С. 59-67.

6. Дмитренко Е. С. Удосконалення правового регулювання банківських відносин в Україні на виконання Угоди з Європейським Союзом. / Новітні досягнення та вектори розвитку сучасної юриспруденції: монографія; за заг. ред. Т. О. Коломоєць. Львів-Торунь : Ліга-Прес, 2021. С. 204-230.

7. Дмитренко Е. С. Фінансово-правовий механізм забезпечення безпеки банківської системи України: проблеми та шляхи вирішення. Фінансове право . 2017. № 1. С. 30-36.

8. Дмитренко Е.С.Особливості правового регулювання банківських відносин в умовах євроінтеграції України. Вісник Львівської політехніки. Серія «Юридичні науки». 2021. № 3(31). С. 144-150.

9. Носов О.Ю. Державне регулювання стабільності та ефективності грошових систем. Науковий вісник «Демократичне врядування». 2014. Вип. 13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_13_17 (дата звернення: 07.08.2023).

10. Сегеда Л.М. Актуальні проблеми діяльності Національного банку України як основного провідника монетарної політики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2017. Вип. 24 (2). С. 78-82.

Навчальна дисципліна «Тренінг-курс з вирішення міжнародних комерційних спорів» є однією зі складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право», освітньо-професійної програми «Міжнародне комерційне право»

Навчальна  дисципліна «Тренінг-курс з вирішення юридичних кейсів» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право» для студентів освітньо-професійної програми/спеціалізації «Публічне право».

Останнім часом все більшого значення набувають отримання практичних навичок майбутніми фахівцями в галузі права, таких як здатність критичного мислення, аналізу проблем та генерування рішень, ефективної роботи з клієнтом, вміння попередження та конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій, володіння собою та керування стресами. Такі компетентності складно отримати виключно в рамках традиційних лекційних та практичних занять, оскільки здебільшого вони орієнтовані на правильну відповідь. На відміну від цього, тренінгові форми навчання направлені на запитання та пошук, що дозволяють в більший мірі розвинути соціальні, інтелектуальні компетентності, самостійність, здатність до ухвалення рішення.  Під час тренінгових занять перевага надається безпосередньо діяльності студентів, а викладач виконує роль фасилітатора, скеровує роботу та взаємодію учасників на опанування темою та досягнення мети тренінгу.

У процесі навчання студенти опановують універсальні інструменти за допомогою яких на практиці будуть мати можливість розв’язати будь-яку конфліктну ситуацію, надати правильну юридичну оцінку, сформувати та обґрунтувати свою правову позицію, запропонувати ефективні способи вирішення практичних кейсів з актуальних тем, розробити ефективну лінію захисту свого клієнта.

Метою вивчення навчальної дисципліни "Фінансове право" є опанування здобувачами - майбутніми економістами знань з фінансового права як галузі права за окремими її підгалузями та правовими інститутами щодо правових основ публічної фінансової діяльності; основ правового регулювання фінансових ринків, банківської системи, грошового обігу, банківського кредитування, валютного регулювання та нагляду.

      Під час вивчення навчальної дисципліни "Фінансове право. Особлива частина" здобувачі отримують знання щодо законодавства, норми якого регулюють бюджетні, податкові правовідносини, правовий режим цільових публічних фондів, правовідносини у сферах публічних доходів і видатків, державних і місцевих запозичень, державного і місцевого боргу, кошторисно-бюджетного фінансування, фінансової діяльності державних та комунальних підприємств; правове регулювання банківської системи, грошового обігу, валютного регулювання та нагляду.
       У здобувачів формуються уміння та практичні навички щодо аналізу, систематизації та узагальнення бюджетного, податкового, банківського, валютного законодавства, надання висновків, рекомендацій, консультацій, спрямованих на роз’яснення норм фінансового законодавства, підготовки відповідної документації.

       Фінансовий процес (Financial process) – це порядок діяльності державних органів зі здійснення повноважень в бюджетному, податковому, валютному та інших процесах.
       Фактичним змістом фінансового процесу виступає фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування, яка спрямована на мобілізацію, розподіл і використання грошових коштів для виконання завдань і функцій держави. Застосування норм фінансового матеріального права здійснюється у врегульованому процесуальними фінансово-правовими нормами порядку.

КОРОТКА АНОТАЦІЯ КУРСУ

Метою вивчення навчальної дисципліни є надання допомогти здобувачам вищої освіти опанувати знання з найбільш важливих теоретичних положень дисципліни; засвоїти якісні зміни та оновлення, що відбуваються в публічній адміністрації на сучасному етапі; прищепити здобувачам комплекс практичних знань і навичок, необхідних для формування в них високої професійної майстерності; проаналізувати останні зміни та доповнення, внесені до чинного адміністративного законодавства, виробити у здобувачів вміння правильно реалізовувати його норми в конкретних правових ситуаціях при здійсненні правозастосовної діяльності.