Контактне заняття 7.
Тема 7. Правовий статус Національного банку України: проблеми реалізації
План заняття:
1. Проблеми забезпечення НБУ стабільності грошової одиниці України.
2. Забезпечення НБУ стабільності банківської системи: проблемні питання.
3. Проблемні питання проведення НБУ грошово-кредитної політики.
4. Проблемні аспекти здійснення НБУ емісії національної валюти України
5. Організація НБУ готівкового грошового обігу: проблемні питання.
1. Проблеми забезпечення НБУ стабільності грошової одиниці України.
Забезпечення стабільної національної грошової одиниці є одним з головних чинників розвитку країни, оскільки стабільна національна грошова одиниця виступає першоосновою її зростання, а також сприяє підвищенню добробуту громадян. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Основною складовою державної політики є грошово-кредитна політика, яка спрямована на забезпечення стабільності функціонування національної валюти.
Держава повинна контролювати та вживати заходів щодо зміцнення стабільності в усіх аспектах, зокрема стабільності своєї грошової одиниці. Водночас стабільність грошової одиниці здебільшого залежить від ефективної монетарної політики НБУ. Стабільність національної грошової одиниці тісно пов’язана із курсовою та ціновою стабільністю. Для прикладу, метою Банку Англії є підтримка стабільності цін.
Власне стабільність грошової одиниці забезпечується внутрішньою стабільністю, тобто інфляцією, та зовнішньою стабільністю – валютним курсом. На сучасному етапі укріпленню гривні перешкоджають високий обсяг зовнішнього боргу країни, недовіра громадян до банків, девальвація гривні.
Забезпечення стабільності грошової одиниці тісно пов’язана із фінансовою стабільністю. Так цільовою функцією Федеральної резервної системи США є не лише мінімізація безробіття та підтримка стабільності цін, а й забезпечення стабільності фінансової системи.
Важливою проблемою у забезпеченні стабільності грошової одиниці України є недостатня незалежність НБУ. Як свідчить світова практика, чим більш незалежним від органів державної влади чи окремих осіб, в тому числі представників великих фінансово-промислових груп, є центральний банк країни, тим стабільнішою є грошова одиниця. Про незалежність Національного банка свідчить те, що він не входить до системи органів, яку очолює Кабінет Міністрів України і не підпорядкований йому. Водночас НБУ є підзвітним Президентові та Верховній Раді України. А тому рівень незалежності центрального банку України відповідно до дослідження Центру соціально-економічних досліджень CASE України визначено як лише 52% від ідеального значення відповідно до значення індексу Цукермана, що свідчить про недостатню незалежність НБУ.
Необхідно зазначити, що у суспільстві спостерігається недовіра до національної валюти, що створює проблеми у забезпеченні стабільності грошової одиниці. Доларизацію економіки необхідно мінімізувати шляхом збільшення сум гарантованого повернення вкладів громадян у національній валюті, поступового переходу до повної конвертованості гривні, розвитку ринку національних цінних паперів, номінованих в національній валюті з метою стабілізації національної грошової одиниці. Іншою проблемою, з якою пов’язана стабільність національної грошової одиниці, є державний борг, зокрема зовнішні позики уряду.
Для підвищення стабільності національної грошової одиниці доцільно запроваджувати режим валютного таргетування інфляції шляхом відчутного впливу центрального банку країни на короткострокові та середньострокові коливання. Однак запровадженню й функціонуванню інфляційного таргетування в Україні не сприяє посилення нерівномірності розподілу доходів.
Отже, проблеми:
недостатня незалежність НБУ;
недовіра до національної валюти, що породжує і підтримує високий рівень доларизації економіки;
значний розмір зовнішніх позик уряду, які створюють ревальваційний тиск на гривню.
Шляхи вирішення:
Забезпечення незалежності НБУ від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх окремих посадових осіб, промислових чи фінансових груп;.
зміцнення довіри до національної валюти;
зменшення рівня зовнішніх позик уряду та пошук джерел внутрішнього фінансування необхідних витрат;
вирішення проблем інфляційного таргетування.
2. Забезпечення НБУ стабільності банківської системи: проблемні питання.
У банківській системі залишають проблемними наступні ситуації:
1. Зміна моделі регулювання державних банків та системно важливих банків. Хоча в останній час і є тенденція до збільшення частки держави у банківському секторі, ця тенденція є негативною (зокрема й націоналізація Приватбанку). Частка держави має надалі неухильно знижуватися.
2. Доопрацювання важливих для фінансового ринку положень про ліцензування банків, спрощення залучення іноземних інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів.
3. Зменшення практики кредитування пов’язаних осіб та збільшення вимог щодо операційної ефективності і прибутковості банків (хоча й фіксуються положення, що така практика в минулому, однак це сумнівне твердження).
4. Проблематика кібер-безпеки, що пов’язана з тим, що більшість клієнтів користуються послугами онлайн, і дуже великий рики кібершахрайства. Вказану проблему можна вирішити встановленням додаткових вимог щодо систем захисту інформації, виявлення шахрайських дій та захисту персональних даних. Це означає, що банки зобов’язані посилювати мінімізувати ризик споживача на втрату не лише коштів, але і його конфіденційної інформації.
3. Проблемні питання проведення НБУ грошово-кредитної політики.
Основними засадами грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу є забезпечення НБУ цінової стабільності, сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи та сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання. Для досягнення та цінової стабільності Національним банком використовується режим інфляційного таргетування та підтримання інфляції у допустимому рівні. НБУ має на меті дотримання режиму плаваючого курсу, не виключено можливості проведення валютних інтервенцій з метою накопичення міжнародних резервів, згладжування різких змін обмінного курсу гривні та підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.
Аналіз динаміки виконання окремих монетарних показників та основних макропоказників економічного та соціального розвитку України свідчить про погіршення окремих її показників, зокрема скорочення індексу реальної заробітної плати, що свідчить про поглиблення бідності населення, приріст індексу валового внутрішнього боргу, скорочується частка доходів та зростає частка видатків у ВВП, що вказує на приріст сукупного споживання.
4. Проблемні аспекти здійснення НБУ емісії національної валюти України
Останнім часом у ЗМІ з’явилася інформація про те, що на базі одного з поліграфічних підприємств міста Донецька представники так званої ДНР планують організувати виготовлення підроблених банкнот національної валюти України – гривні. Національний банк України заявляє, що зазначена інформація має відверто провокаційний характер з метою дестабілізувати фінансову систему України та підірвати довіру населення України до національної валюти, завдати шкоди іміджу центрального банку держави. Згідно із законодавством України: Національний банк України монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг; випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються; виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.
Що стосується української гривні, то вона має високий рівень захисту від підробок, оскільки Національний банк України використовує сучасні технології для виготовлення грошових знаків. Наявні на банкнотах гривні елементи захисту дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як під час автоматизованого оброблення готівки з використанням спеціального обладнання, так і при уважному візуальному контролі без застосування спеціальних детекторів.
Ситуація з підробленими банкнотами національної валюти контрольована і не має загрозливого характеру (на 1 млн. шт. справжніх банкнот гривні припадає приблизно 3,5 шт. підроблених банкнот). Для порівняння: у країнах Європейського Союзу, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Європейського центрального банку (www.ecb.int), на 1 млн. шт. справжніх банкнот євро припадало приблизно 43 шт. підроблених).
У разі сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот громадяни повинні звертатися в будь-який банк для подальшого проведення досліджень відповідним територіальним управлінням Національного банку України. За результатами цих досліджень, які здійснюються безкоштовно, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними. Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їх вартості.
У подальшому всі вилучені з обігу підроблені гроші в установленому порядку передаються уповноваженим працівникам Міністерства внутрішніх справ України для проведення відповідних розслідувань.
Детальний опис усіх видів банкнот національної валюти, що перебувають в обігу, їх елементів захисту розміщений на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку
27 квітня 2018 р. Національний банк України ввів в обіг нові монети номіналом 1 та 2 гривні, які поступово замінять паперові банкноти відповідного номіналу. Протягом 2019-2020 років Нацбанк ввів в обіг монети номіналом 5 та 10 гривень.
Спеціально вилучати паперові банкноти не будуть, а припинять їхній друк, а також не будуть поповнювати ними грошовий обіг. Нові монети діятимуть паралельно з паперовими гривнями старого зразка.
Монети можуть слугувати до 20 років, а паперові – лише рік. Відповідно планова заміна грошей допоможе зекономити до 1 млрд грн на їхній друк. Щороку НБУ доводиться вилучати з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот, майже половина з яких – номіналом від 1 до 10 грн.
У міжнародній практиці номінальні ряди мають у середньому 12 номіналів грошових знаків. І ми маємо прагнути до цього.
Ще одна причина заміни грошей – постійне збільшення безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні за останні 20 років та зміни у поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків призводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна – не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток за останні п’ять років зросла більше ніж утричі – до 39%.
Серед елементів захисту монети, які треба використовувати під час візуального та тактильного контролю її справжності, − дизайн аверсу і реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах.
Під час автоматизованого перерахування монет на спеціальному обладнанні для їхньої ідентифікації використовуватимуть технічні характеристики – розмір та вагу, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи іншого матеріалу.
5. Організація НБУ готівкового грошового обігу: проблемні питання.
Можлива заборона готівки в Україні, проведення усіх розрахунків виключно онлайн або картками - цього прагне держава, щоб повністю перейти на cashless-економіку. Це допоможе якщо і не повністю знищити корупцію в Україні, то подолати її на 95-99%. Якщо рішення буде прийнято, то українська економіка стане першою повністю cashless (безготівковою) економікою у світі!
Розвиток безготівкової економіки вигідний для усіх учасників грошових відносин. Сashless - це чи не найвагоміший поштовх до зниження тіньової економіки, адже так набагато простіше відстежити грошові операції між споживачем і продавцем. Активне користування новітніми технологіями допоможе зробити значний ривок в розвитку: як власному, так і країни в цілому.
Крім того, використання безготівкових платежів допоможе:
не витрачати державі величезні кошти на друк паперових грошей
використовувати банками для кредитування економіки залишки на клієнтських рахунках
зробить швидшим і зручнішим проведення транзакцій і найрізноманітніших платежів
краще убезпечуватиме громадян від втрати власних коштів
спростить процес виплати заробітної плати, субсидій та пенсій, оплати штрафів і податків, ведення бізнесу
У чому мінуси cashless-економіки:
не всі громадяни (люди похилого віку, бездомні, малозабезпечені, мешканці віддалених районів) сьогодні мають доступ до цифрових платіжних засобів або можливість користуватися ними (не мають банківських рахунків, смартфонів, доступу до інтернету);
зростаюча залежність від електронних платежів створює ризик для кібербезпеки (хакери можуть використовувати цифрові системи для крадіжок ідентифікаційних даних, шахрайства або кібератак);
у разі відсутності електроенергії або технічних неполадок з системами платежів можуть виникнути проблеми зі здійсненням оплати;
використання безготівкових платежів залишає цифровий слід, що може бути відстеженим, що це є порушенням приватності.
Сashless-економіка активно розвивається в різних країнах світу:
Швеція - високий рівень прийняття електронних платежів, а більшість магазинів, ресторанів та інших закладів повністю відмовилися від готівки на користь безготівкових операцій;
Канада - широко використовуються безконтактні картки та мобільні платежі, працює над введенням цифрової валюти центрального банку (CBDC) - цифрового канадського долара;
Норвегія - більшість магазинів, ресторанів та закладів у сфері надання послуг приймають електронні платежі, а готівка майже не використовується.
Австралія - активно пропагує безготівкові операції та розвиває відповідну інфраструктуру;
Сінгапур - активно впроваджує ініціативи для створення безготівкового середовища (цифрові ID, електронні платіжні системи тощо).
Нідерланди, Китай, Данія, Фінляндія, Південна Корея, Велика Британія – активно використовуються NFC (безконтактна комунікація) та QR-коди у торгівлі та послугах.
Рекомендована література
1. Бабійчук Т.П. Проблеми стабільності національної грошової одиниці України в сучасних умовах. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23. 182-187.
2. Висоцька І. Б. Стабільність національної грошової одиниці як чинник забезпечення стійкості фінансової системи. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. Вип. 1. С. 29-38.
3. Висоцька І.Б., Горалько О.В. Роль грошово-кредитної політики у забезпеченні фінансової стабільності України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. №2. С. 3-12.
4. Гладких Д. М. Негативні чинники курсової стабільності національної грошової одиниці в Україні та напрями їх подолання. Стратегічні пріоритети. 2016. № 1. С. 69-77
5. Даниленко Ю.В., Столяр О.В. Шляхи підвищення стабільності національної валюти. Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2014. №1. С. 59-67.
6. Дмитренко Е. С. Удосконалення правового регулювання банківських відносин в Україні на виконання Угоди з Європейським Союзом. / Новітні досягнення та вектори розвитку сучасної юриспруденції: монографія; за заг. ред. Т. О. Коломоєць. Львів-Торунь : Ліга-Прес, 2021. С. 204-230.
7. Дмитренко Е. С. Фінансово-правовий механізм забезпечення безпеки банківської системи України: проблеми та шляхи вирішення. Фінансове право . 2017. № 1. С. 30-36.
8. Дмитренко Е.С.Особливості правового регулювання банківських відносин в умовах євроінтеграції України. Вісник Львівської політехніки. Серія «Юридичні науки». 2021. № 3(31). С. 144-150.
9. Носов О.Ю. Державне регулювання стабільності та ефективності грошових систем. Науковий вісник «Демократичне врядування». 2014. Вип. 13. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_13_17 (дата звернення: 07.08.2023).
10. Сегеда Л.М. Актуальні проблеми діяльності Національного банку України як основного провідника монетарної політики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2017. Вип. 24 (2). С. 78-82.
- Автор-розробник: Дмитренко Емілія