Навчальна дисципліна «Порівняльне цивільне право» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 «Право».

 

Анотація навчальної дисципліни:

Навчальна дисципліна порівняльне цивільне право є однією із фундаментальних дисциплін, що вивчаються студентами Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана».

Вивчення дисципліни передбачає усвідомлення студентами сутності норм права національного та зарубіжного законодавства, які регулюють товарно-грошові, інші майнові та особисті немайнові відносини з участю громадян, організацій на засадах юридичної рівності, добросовісності, розумності, справедливості та широкої свободи суб’єктів у визначенні своїх прав та обов’язків; поглибленню знань студентів щодо загальних понять цивільно-правових інститутів та особливостій  різних правових систем сучасного світу.

 

Міждисциплінарні зв’язки: «Порівняльне цивільне право» як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Теорія права», «Римське приватне право та латинська юридична фразеологія», «Сімейне право», «Цивільне право України», «Договірне право», «Актуальні проблеми цивільного права».

 

Мета вивчення дисципліни – вивчення основних принципів та інститутів цивільного права зарубіжних країн на прикладі окремих країн континентальної (Франція, Німеччина), та англо-американської системи цивільного права (Англія, США);  а також ознайомлення з особливостями цивільних і торгових правовідносин, досягнення всебічного глибокого розуміння студентами їх природи і сутності, одержання навиків роботи з нормативними матеріалами, правильного вирішення правових питань на основі  національного законодавства країн, що розглядаються

 

Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягає у формуванні у студентів цілісної системи знань щодо основних положень цивільного законодавства України та цивільного законодавства зарубіжних країн. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти елементи дослідницької діяльності, теоретичні положення, що є визначальними при визначенні особливостей цивільних правовідносин; навчитися проводити авторські дослідження, зокрема, в частині аналізу судової практики, теоретичних посилок та робочих гіпотез, визначення відповідних нормативно-правових актіввідпрацювати навички застосування у практичній діяльності одержаних знань і норм цивільного права України та зарубіжних країн для вирішення конкретних завданьпорівнювати цивільно-правові норми та інститути зарубіжних країн з правом України.

 

Предметом дисципліни є сукупність відносин,  що виникають у сфері захисту цивільних прав та інтересів особи у порядку цивільного судочинства.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі  результати навчання:

 

Знання: особливості цивільного та торгового  права  зарубіжних країн; теоретичні основи цивільного та торгового  права  зарубіжних країн; наукові концепції вчених-цивілістів щодо системи та структури цивільних правовідносин; особливості процесуального становища суб’єктів цивільних правовідносин; теоретичні та практичні аспекти окремих інститутів цивільного та торгового  права  зарубіжних країн; особливості актуальні проблеми реформування цивільного судочинства; джерела, основні принципи цивільного та торгового  права  зарубіжних країн.

 

Уміння: орієнтуватися в системі законодавчих і нормативно-правових актів; вільно оперувати відповідним понятійним апаратом; аналізувати та застосовувати норми цивільного та торгового  права  зарубіжних країн; аналізувати судову практику; аналізувати різноманітні правові явища, юридичні факти, правові норми і правовідносини, що є об’єктами професійної діяльності; юридично грамотно висловлювати свої думки відносно певних питань з теорії цивільного та торгового  права  зарубіжних країн; вирішувати правові проблеми і колізії; вживати необхідні заходи для врегулювання спорів; застосовувати одержані знання в процесі роботи за юридичною спеціальністю з метою захисту інтересів української держави в цілому та окремих учасників зовнішньоекономічних відносин, коло яких постійно збільшується внаслідок перетворень, що здійснюються незалежною Україною.

 

Комунікація: здатність працювати у національному та міжнародному просторі, застосовувати теоретичні знання та практичні навички у сфері цивільних правовідносин, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців.

 

Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні рішення чи надані пропозиції/рекомендації/консультації, які пов’язані із реалізацією цивільної правосуб’єктності.